ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА
Безкоштовні «гарячі» телефонні лінії довіри
Національна «Гаряча лінія» з питань насильства та захисту прав дітей
0-800-500-33-5
386 – з телефона МТС та Київстар
Національна «Гаряча лінія» з проблем ВІЛ/СНІД 0-800-500-45-10
Національна «Гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми 0-800-
500-22-5
Безкоштовно, анонімно, конфіденційно!
Війна залишає рани не тільки на тілі, а й в душі людей. Тож зараз саме час звернути увагу на свій психологічний стан й за потреби звернутися до професіонала.
• Центр Коло надає кризові психологічні консультації особам, що потребують підтримки у зв’язку з викликами війни. Пріоритет надається вимушено переселеним особам, родичам захисників. Запис за телефоном: +380985596521 (працює з понеділка по п’ятницю з 10.00 до 17.00).
• Безкоштовна інтернет-платформа для психологічних консультацій Розкажи мені працює за методом когнітивно-поведінкової терапії. Залишити заявку на отримання допомоги можна на сайті чи за допомогою бота першої психологічної допомоги Друг. Останній створений на основі сучасних науково доведених досліджень.
• Онлайн-платформа психологічної допомоги для підлітків «Не дрібниці». https://www.notrivia.com.ua/
• Міжнародна гуманітарна організація People in Need надає безкоштовні цілодобові психологічні консультації. Телефон: 0 800 210 160 (цілодобово).
• Благодійний фонд Голоси дітей допомагає дітям подолати психологічні травми війни. Отримати екстрену психологічну допомогу можна за телефоном 095 785 6069.
• Цілодобові безкоштовні телефони довіри — 0 800 501 212;
(044) 456 17 02;
(044) 456 17 25.
Телеграм бот: https://t.me/no_trivia_bot
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ З ТЕМИ
1. Міністерство освіти і науки України з сертифікованими психологами
Асоціації інноваційної та цифрової освіти запускає щоденні он-лайн зустрічі о
13.00 та 20.00. https://facebook.com/eduhub.in.ua/
2. Безпека під час воєнних дій. http://surl.li/crpjj
3. Національна гаряча лінія для дітей та молоді зібрала контакти
психологів та психотерапевтів, котрі готові надавати безоплатні консультації.
https://www.facebook.com/childhotline.ukraine/posts/2139857742836408.
4. Бот першої психологічної допомоги із порадами психологічної
підтримки для себе та щоб підтримати інших. https://uni.cf/3QKVCTt
5. Цілодобова безплатна платформа для психологічних консультацій
“Розкажи мені”, створена Інститутом когнітивного моделювання, МОЗ. Щоб
отримати допомогу – необхідно заповнити анкету на сайті, коротко описавши
свій стан. https://tellme.com.ua/
6. Телеграм-канал “Підтримай дитину”, який запустили педагоги та
дитячі психологи за підтримки Міністерства освіти і науки. На цьому каналі –
рекомендації, ігри та розвиваючі вправи, завдання для артикуляційної
гімнастики, аудіоказки, які можна виконувати у сховищі, вдома чи під час
евакуації. https://t.me/pidtrumaidutuny
7. Рекомендації з психологічної допомоги від МОЗ.
https://www.kmu.gov.ua/news/rekomendaciyi-moz-z-psihologichnoyi-dopomogi
8. Національна гаряча лінії для дітей та молоді Громадської організації
«Ла Страда-Україна» https://www.facebook.com/childhotline.ukraine/
9. Безоплатна психологічна допомога «ВАРТОЖИТИ»: 5522.
https://vartozhyty.com.ua/oncopsychologyhelp
10. Безоплатні онлайн-групи, консультації від Асоціації психологів
України. https://www.facebook.com/association.com.ua
11. Платформа Tellme: цілодобова платформа, що надає безоплатну
психологічну допомогу, зокрема, у разі тривожності, панічних атак, депресії.
Розроблена Інститутом когнітивного моделювання.
https://tellme.com.ua/#about18
12. Бот – "Дитячий лікар на війні":
https://t.me/childrens_doctor_at_war_bot
13. Посібник першої психологічної допомоги для працівників на місцях
щодо того, як надавати підтримку людям одразу після надзвичайно стресових
подій. Він призначений для тих, хто має можливість надавати допомогу
людям, які пережили надзвичайно стресову ситуацію. Посібник створений
Всесвітньою організацією охорони здоров’я
http://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/44615/9786176150787-
ukr.pdf;jsessionid=CE7520FB58E9349F86988D9C09EC30D8?sequence=72
14. Абетка ДСНС. Державна служба України з надзвичайних ситуацій
https://play.google.com/store/apps/details?id=abetka.dsns.gov.ua
15. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини +380 (66) 037 97 08. https://www.ombudsman.gov.ua/
16. Захист і самопоміч у надзвичайних ситуаціях. Видавник Державна
служба України з надзвичайних ситуацій.
https://dsns.gov.ua/upload/1/2/8/7/2/2020-6-16-3-zaxist-i-samopomic-a5.pdf
17. Пам’ятка щодо правил поведінки (порядку дій) населення у разі
виявлення підозрілого об’єкта, вибухонебезпечного предмету.
https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2022/01/pravila.pdf
18. Платформу доказової інформації про здоров’я під час війни «Бережи
себе». Проєкт реалізувала команда INSCIENCE за фінансової підтримки
Світового банку та Швейцарії. https://www.medsprava.com.ua/news/5467-
v-ukran-stvorili-platformu-dokazovo-nformats-pro-zdorovya-pd-chas-vyni-berejisebe
Бережіть себе та людей поруч. Зараз важливе кожне добре та тепле слово
підтримки
Як зберігати спокій в оточенні новин про війну.
Коли є загроза війни, будь-яка психічно здорова людина починає відчувати
тривогу і страх. При цьому надмірна тривожність може призвести до психічних
розладів, тому необхідно уберегти себе від такого стану. Як впоратися з
негативною інформацією? На одну негативну емоцію у вас повинно бути сім
позитивних, – радять психологи. Але як цього досягти?
Тривога та переживання у відповідь на загрозу життю та здоров’ю – це
нормальна фізіологічна реакція. Якщо людина абсолютно нічого не боїться, то
це, скоріше, психічне порушення, наприклад депресія або апатія. Тому,
звичайно, будь-які заяви, особливо від перших осіб, привертають увагу і
створюють ситуацію психологічного напруження.
Інформаційна атака, як стверджують психологи, є найбільш травматична в
ситуації воєнної загрози.
Оскільки масова паніка негативно впливає на адекватність реакцій людини,
перша порада – необхідно припинити постійно шукати інформацію щодо дій
агресора. Пам’ятайте, що від новин, від інформації можна постраждати більше,
ніж від перебування безпосередньо в зоні терористичної атаки, війни тощо.
Друга порада – плануйте майбутнє! Не «заморожуйте», принаймні у своїй
голові, ніяких планів. Всі зараз зосереджені на новинах, де які танки, бази
розміщення військ і так далі. Не варто акцентувати на цьому свою увагу.
Третя порада – турбуйтеся про когось. Це насправді працює! Знайдіть об’єкт,
про який ви будете турбуватися, і рівень вашої тривожності значно знизиться.
Четверта порада – займіться активною роботою. Не сидіть на місці, не чекайте
чогось. Продовжуйте жити, виконуючи прості побутові справи – це допоможе
вашому тілу позбутися фізичної напруги, викликаної тривожністю.
П’ята порада – відмовтесь від вживання алкоголю. Під час сп’яніння людина
досить емоційно вразлива, і рівень тривоги лише посилюється. Якщо ви вже
відчуваєте тривогу, з якою не можете самостійно впоратися, краще зверніться
до спеціаліста (психолога, психотерапевта, психіатра), а не до психотропних речовин.
Шоста порада – антистресова поведінка. Це насамперед сон 7-8 годин, здорове
харчування та фізична активність. Такі базові речі допоможуть бути в гармонії зі
своїм тілом та повернуть почуття захищеності.
Сьома порада – переживайте неприємності лише по мірі їх надходження. Не
потрібно додумувати, фантазувати, перебирати в голові різні варіанти розвитку
події. Такі думки точно не слугуватимуть емоційній стабільності.
Пам’ятайте, ми всі різні, але всі адаптивні. Слід правильно працювати над
своїм емоційним станом в критичній ситуації, щоб жити далі і робити крок в
майбутнє.
Куди телефонувати у випадках домашнього насильства
· Національна поліція – 102для повідомлення про факт насильства
· Урядовий контактний центр – 15 47, децілодобово надають інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які потерпіли від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, консультують з питань насильства стосовно дітей або загрози вчинення такого насильства
· Система безплатної правової допомоги – 0 800 213103
· Національна «гаряча лінія» з питань запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації – 0 800 500335 або 116 123
Поради учням «Як протидіяти булінгу»
- Уникай бешкетника й перебувай у товаристві друзів. Не заходь у туалет, якщо задирака знаходиться там, не ходи в роздягалку, коли немає нікого поруч. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатись наодинці з недругом. Перебувай в оточенні приятелів у транспорті (у шкільному автобусі), у коридорах або на перерві – скрізь, де можна зустріти бешкетника. Запропонуй те ж саме своєму другу.
- Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв'язку зі знущанням природно, але саме цього й домагаються бешкетники. Це змушує їх відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає великої кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч бешкетнику. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто йти. Іноді треба навчати дітей робити непроникний вираз обличчя, поки вони не позбудуться небезпеки (посмішка або сміх можуть провокувати розбишаку).
- Дій хоробро, йди та ігноруй бешкетника. Твердо й чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернись й піди. Намагайся ігнорувати образливі зауваження, наприклад, демонструй байдужість чи вдавай, що ти захоплений бесідою по мобільному телефону. Ігноруючи задираку, ти показуєш, що він тобі байдужий. Зрештою, він, імовірно, утомиться діставати тебе.
- Розкажи дорослим про знущання. Учителі, директор школи, батьки можуть допомогти припинити знущання.
- Розповідай про це. Поговори з кимось, кому ти довіряєш, наприклад, із завучем, учителем, братом, сестрою або другом. Вони можуть запропонувати деякі корисні поради, і навіть якщо вони не можуть виправити ситуацію, це допоможе тобі відчути себе менш самотнім.
- Усунь провокаційні фактори. Якщо розбишака вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, не бери його до школи.
Корисні правила-поради для профілактики і подолання кібер-булінгу, для дітей:
1. Не поспішай
Не поспішай, не виплескуй свій негатив у кібер-простір. Важливо домовитись із дитиною, щоб вона не відповідала на вразливі повідомлення до того, як порадиться з дорослими. Старшим дітям запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю.
2. Будуй свою репутацію
Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки - «нетикетом» (новоутворення від англ. net –мережа і «етикет»). Хоча кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, дитині потрібно роз’яснити, що існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.
3. Поважай факти
Зберігати підтвердження факту нападів. Потрібно роз’яснити дитині: якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків за порадою. Старші діти можуть зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись з батьками в зручний час.
Що ігнорувати
Доречно ігнорувати поодинокий негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібер-буллінг на початковій стадії і зупиняться. Досвідчені форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами – ігнор». Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.
Коли ігнорувати не варто
Не дивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю, або порнографічні сюжети, варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку міліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації.
Нижче наведено ще декілька порад на випадок, якщо вас залякують або переслідують у мережі:
- Повідомляйте про залякування в мережі, незважаючи на те, чи воно стосується вас безпосередньо. Позначайте такі випадки для розгляду командою YouTube. Блокуйте користувачів, які залякують або переслідують.
- Ніколи не відповідайте на такі коментарі, адже це може лише погіршити ситуацію. Хоча це й складно, спробуйте ігнорувати образи.
- Зберігайте та роздруковуйте образливі повідомлення, публікації, зображення чи відео, які ви отримали чи побачили.
- Занотовуйте дату та час публікації образливих повідомлень, а також будь-які дані про особу, яка їх опублікувала.
- Не передавайте відео чи повідомлення, метою яких є залякування в мережі, адже ви станете співучасником.
- Якщо вас постійно ображають, спробуйте змінити свій ідентифікатор користувача, псевдонім або профіль.
- Насамкінець, не ігноруйте випадки залякування інших осіб у мережі. Якщо ви натрапите на такий випадок, повідомте про це та запропонуйте свою допомогу – розкажіть користувачеві про CyberMentors.
Почувайтеся безпечно в мережі, використовуючи наведені нижче поради щодо запобігання залякуванню:
- Не публікуйте в мережі особисту інформацію.
- Нікому не повідомляйте свої паролі.
- Обдумуйте свої висловлювання, перш ніж публікувати їх у мережі.
- Поважайте погляди інших користувачів. Те, що ви з кимсь не погоджуєтесь, не дає вам права бути грубим або ображати інших.
- Періодично шукайте відомості про себе в Google. Ви зможете побачити в мережі інформацію про себе, яка доступна іншим, а також змінити те, що вам не сподобається.